Електротехнічні комплекси електрохімічного захисту від корозії підземних сталевих трубопроводів
к.т.н., доц. О.О. Азюковський
Газопровідна система в Україні є найстарішою в Європі – згідно даних 1996 року 40 відсотків газопроводів експлуатуються понад 12 років; 29% – 13-22 роки; 14,8% – 23-32 роки; 15,2% – 33-47 років; 0,1% – понад 50 років.
Загальні втрати металу від корозії в індустріально розвинених країнах порівняні із вкладом металу у розвиток найбільш металоємних галузей промисловості. Однак тут не враховується втрати ресурсів, зниження продуктивності та якості продукції внаслідок техногенних аварій та завдання шкоди навколишньому середовищу. Тобто, враховуючи непрямі витрати корозія забирає у розвинених країн світу понад десятої частини національного доходу.
В Україні проблема захисту підземного металофонду від корозії постає найбільш гостро на фоні потреб інноваційного розвитку економіки країни з урахуванням значного здороження енергетичних ресурсів.
Мета роботи: Приборне забезпечення технологічних процесів визначення найбільш раціонального місця розташування анодного пристрою, глибини його розташовування, що дозволяє підвищити ефективність витрачених коштів при одночасному зменшенні капітальних витрат. Невдалий вибір зони розташування анодного електроду зменшує зону, що захищається станцією катодного захисту. що в свою чергу викликає необхідність збільшення їх кількості для захисту ділянки підземного трубопроводу. Поєднання методів та підходів сучасного приладобудування з класичними геодезичними методами при одночасному їх розвитку та адаптації до умов роботи служби електрохімічного захисту дозволяє більш точно визначити глибини розташування горизонту, що найбільш повною мірою відповідає вимогам електрохімічного захисту підземного металофонду.
Встановлення параметричних взаємозалежностей електротехнічної системи – «станції катодного захисту – підземний металофонд» дозволяє реалізувати енерго- ресурсоощадне сумісне керування станціями катодного захисту через оптимізацію їх режимів роботи, що сприяє більш раціональному використанню як електричної енергії, так й металу анодного заземлювача, внаслідок чого очікується:
Для розв’язання мети здійснюється наукове обґрунтування та практичне дослідження наступних засад: