Національний ТУ «Дніпровська політехніка» — відповідність Часу

Електротехнічні комплекси електрохімічного захисту від корозії підземних сталевих трубопроводів
к.т.н., доц. О.О. Азюковський

Газопровідна система в Україні є найстарішою в Європі – згідно даних 1996 року 40 відсотків газопроводів експлуатуються понад 12 років; 29% – 13-22 роки; 14,8% – 23-32 роки; 15,2% – 33-47 років; 0,1% – понад 50 років.

Загальні втрати металу від корозії в індустріально розвинених країнах порівняні із вкладом металу у розвиток найбільш металоємних галузей промисловості. Однак тут не враховується втрати ресурсів, зниження продуктивності та якості продукції внаслідок техногенних аварій та завдання шкоди навколишньому середовищу. Тобто, враховуючи непрямі витрати корозія забирає у розвинених країн світу понад десятої частини національного доходу.

В Україні проблема захисту підземного металофонду від корозії постає найбільш гостро на фоні потреб інноваційного розвитку економіки країни з урахуванням значного здороження енергетичних ресурсів.

Мета роботи: Приборне забезпечення технологічних процесів визначення найбільш раціонального місця розташування анодного пристрою, глибини його розташовування, що дозволяє підвищити ефективність витрачених коштів при одночасному зменшенні капітальних витрат. Невдалий вибір зони розташування анодного електроду зменшує зону, що захищається станцією катодного захисту. що в свою чергу викликає необхідність збільшення їх кількості для захисту ділянки підземного трубопроводу. Поєднання методів та підходів сучасного приладобудування з класичними геодезичними методами при одночасному їх розвитку та адаптації до умов роботи служби електрохімічного захисту дозволяє більш точно визначити глибини розташування горизонту, що найбільш повною мірою відповідає вимогам електрохімічного захисту підземного металофонду.

Встановлення параметричних взаємозалежностей електротехнічної системи – «станції катодного захисту – підземний металофонд» дозволяє реалізувати енерго- ресурсоощадне сумісне керування станціями катодного захисту через оптимізацію їх режимів роботи, що сприяє більш раціональному використанню як електричної енергії, так й металу анодного заземлювача, внаслідок чого очікується:

  • підвищення стійкості системи електрохімічного захисту від корозії у випадку виходу з ладу однієї (або декількох) станції ЕХЗ за рахунок інтенсифікації режимів роботи інших станцій;
  • забезпечення більш рівномірного розподілення захисного потенціалу (зменшення його коливань за довжиною трубопроводу) через наявність можливості сумісного керування декількома станціями катодного захисту (особливо під час різкої зміни сили струмів, які блукають, що є особливо актуальним в безпосередній близькості від рейкового електричного транспорту);
  • зменшення інтенсивності режимів роботи однієї СКЗ (невиключним є її повний вивід з роботи) завдяки підвищенню значення струму захисту сусідніх станцій з виведенням їх на режим з оптимальними значеннями ККД;
  • сповільнення корозійних процесів, викликаних зміною захисного потенціалу за довжиною трубопроводу;
  • зменшення капітальних витрат унаслідок одночасного використання декількох СКЗ за різними схемотехнічними рішеннями (станції без зворотного зв’язку та зі зворотнім зв’язком за параметром, що контролюється).
  • Для розв’язання мети здійснюється наукове обґрунтування та практичне дослідження наступних засад:

  • встановлення параметричних взаємозалежностей електротехнічної системи – «станції катодного захисту – підземний металофонд»;
  • уточнення законів керування окремими станціями ЕХЗ (за наявністю та відсутністю зворотного зв’язку за захисним потенціалом);
  • розробка методики непрямого визначення координат, які характеризують стан захисту на об’єкті;
  • уточнення методики визначення раціональної кількості станцій ЕХЗ у системі електрохімічного захисту підземного металофонду.

  • Сервіси

    Розклад

    Соціальні мережі

    Facebook
    YouTube

    Інформаційне партнерство

    Прес-центр
    Закон про вищу освіту
    © 2006-2024 Інформація про сайт