Національний гірничий університет — відповідність Часу

Як вибрати ВНЗ

Якщо з майбутньою професією ти вже визначився, треба обрати, де цю професію отримати.

Звичайно, більшою популярністю користуються виші у столиці та великих промислових центрах. Це не випадково: великі міста століттями збирали до себе інтелектуальну еліту нації, тутешні університети найстаріші, тут потім можна буде знайти роботу за фахом. Виші, розташовані у великих містах, краще фінансуються (хоча у держави, як завжди, грошей на все не вистачає). Якщо говорити про інженерну освіту, то для університету вона набагато дорожча за інші види (велика частка навчальних занять провадяться не у вигляді лекцій, а як практичні і лабораторні роботи в невеличких студентських групах, потрібні витрати на придбання, утримання та оновлення лабораторного обладнання, комп’ютерів тощо).

Те, що більшість новостворених ВНЗ спеціалізується не на інженерних спеціальностях, а на гуманітарно-економічних, обумовлено не лише популярністю в абітурієнтів та попитом на ринку праці, а й складністю організації інженерної підготовки. Проте навіть у провідних технічних ВНЗ без підтримки з боку приватного бізнесу тут не обійтись. Великі компанії згодні вкладати кошти у вищу освіту (надають сучасне обладнання, стипендії та гранти кращим студентам, фінансують наукові дослідження). Проте хто з вишів отримає це першим? Звичайно, відомі університети з історією, авторитетом, досвідом.

Аби вирішити, де вчитися, збери інформацію про найближчі або про найцікавіші для тебе виші. З’ясуй насамперед їх формальний статус:

  • рівень акредитації,
  • державні вони або приватні,
  • як давно випускають фахівців обраної тобою спеціальності та кваліфікаційного рівня і чи мають ліцензію на підготовку таких фахівців (процес ліцензування починається завжди з бакалаврів і лише потім надається право на випуск спеціалістів та магістрів),
  • кількість бюджетних місць на спеціальності (напрямі підготовки),
  • чи належить ВНЗ до категорії національних (хоча останніми роками це звання дещо девальвувалося: з’явилися національні ВНЗ навіть у районних центрах, а загальна їх кількість сягнула сотні).

Згадану інформацію можна знайти на офіційних сайтах вишів, на сайті Міністерства освіти і науки, у приймальних комісіях. У різноманітних віртуальних довідниках для абітурієнтів інформація про конкретний ВНЗ не завжди повна і достовірна.

З'ясуй, яке місце посідає виш у різноманітних всеукраїнських рейтингах (бажано не обмежуватися одним рейтингом та одним роком). На жаль, в Україні ще не складаються рейтинги вишів за спеціальностями (як у США), а лише загальні та за категоріями (окремо економічні, технічні, медичні, аграрні ВНЗ тощо). Є рейтинг “ТОП-200 Україна” (складається за методикою ЮНЕСКО – підрозділу Організації Об'єднаних Націй з питань науки, освіти та культури), рейтинг “Компас” (складається компанією System Capital Management), рейтинг журналу “Комментарии” тощо. В Інтернеті всі згадані рейтинги доступні.

Бажано знати не лише кількість бюджетних місць на обраному напрямі підготовки, а й кількість поданих абітурієнтами заяв у минулі роки. Якщо про це не повідомлять у приймальній комісії, таку інформацію про всі ВНЗ країни знайдеш у системі “Конкурс”. Там, до речі, є і кількість бюджетних місць, і вартість контрактного навчання.

Якщо у виші на бажаному для тебе напрямі підготовки є декілька спеціальностей і ти вже вибрав одну з них, поцікався, коли і яким чином здійснюється розподіл студентів поміж цими спеціальностями. Справа в тому, що у деяких вишах це відбувається після 1-2 років спільного навчання, і абітурієнт не може бути заздалегідь упевненим, що потрапить на бажану спеціальність. До речі, в НГУ абітурієнт, здаючи заяву або оригінали документів до приймальної комісії, має можливість заявити про бажану спеціальність, а після зарахування з першого курсу одразу буде навчатися у групі з відповідною профілізацією.

Якщо ти хлопець і в твої плани не входить служба в армії, переконайся, чи має виш військову кафедру.

Якщо є можливість, побувай на Днях відкритих дверей та профорієнтаційних екскурсіях у тих ВНЗ, серед яких маєш зробити вибір (виші завжди на цих заходах намагаються показати все краще, що в них є). Не соромся ставити запитання, подивись на лабораторне обладнання (якщо його не показують, воно, мабуть, уже застаріло), оціни інтер'єри (хоча це не головне, проте про наявність певних коштів у виша свідчить).

Якщо непогано знаєш іноземну мову, розпитай про можливість навчання цією мовою у самому виші та про міжнародні студентські обміни (бажано не лише про можливість, а й про реальні приклади).

Якщо для тебе це важливо, з'ясуй, чи має ВНЗ гуртожитки та чи вистачає їх на всіх першокурсників, скільки коштуватиме проживання там, які умови проживання, як далеко від місця навчання.

Поцікався думкою про виш його студентів та випускників (вони вже придбали той товар, до якого ти ще прицінюєшся), родичів та дорослих знайомих, вчителів. Розпитай про прозорість процедури вступу, про відношення до студентів, про якість освіти, кваліфікацію викладачів, чи беруть хабарі, як справи з працевлаштуванням після отримання диплому. Для цього можна використати і неофіційні сайти вишів, і форуми, і соціальні мережі.


Скачати цю статтю в форматі pdf (114КБ)



Система Orphus
© 2006-2017 НГУ Інформація про сайт