Про систему професійної освіти в Україні

Для випускника середньої школи (базової – 9 класів або повної – 11 класів) є кілька шляхів отримання професії. В Україні існують такі кваліфікаційні рівні професійної підготовки:

• Кваліфікований робітник. Таку кваліфікацію можна отримати у професійно-технічному або вищому професійному училищі.
• Молодший спеціаліст (перший рівень вищої освіти, тривалість підготовки 4 роки).
• Бакалавр (базова вища освіта, тривалість підготовки 4 роки).
• Магістр (повна вища освіта, тривалість підготовки 1,5...2 роки).

Молодші спеціалісти у промисловості звичайно обіймають посади техніка. Щоб отримати посаду інженера, потрібна принаймні кваліфікація магістра. Магістр призначений насамперед для наукової та викладацької діяльності. Місце бакалавра трудовим законодавством України досі врегульоване недостатньо чітко. Тому більшість випускників бакалаврату намагається отримати наступну кваліфікацію (спеціаліста або магістра).

Залежно від того, який кваліфікаційний рівень може надавати випускникам заклад вищої освіти (ЗВО), розрізняють ЗВО:

• І рівня акредитації – технікуми, вищі ПУ (рівень молодшого спеціаліста).
• ІІ рівня – коледжі (рівень молодшого спеціаліста, іноді – бакалавра).
• ІІІ рівня – інститути (рівень бакалавра).
• ІV рівня – академії, університети (рівні бакалавра, спеціаліста, магістра).

Перелік спеціальностей ЗВО визначений Постановою Кабінету Міністрів від 29 квітня 2015 р. № 266. Споріднені спеціальності згруповані у галузі знань (наприклад, спеціальності 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка, 142 Енергетичне машинобудування та ін. входять до галузі 14 Електрична інженерія).